94% українських виробників готові до експорту: DFNC3 став точкою запуску програми “Зброя”

6 жовтня у Києві розпочався третій Міжнародний форум оборонних індустрій DFNC3, який став ключовою подією року для українського сектору оборони та фактичним стартом нового контрольованого етапу експорту українських озброєнь.

Захід зібрав понад 1500 учасників із 20 країн світу — представників 850 українських та іноземних компаній, урядових структур, дипломатичних місій і оборонних відомств. Форум організовано Міністерством оборони, Офісом Президента та Міністерством закордонних справ разом з Українською Радою Зброярів.

Президент України Володимир Зеленський відкрив форум і оголосив про запуск системної програми контрольованого експорту під робочою назвою «Зброя».

«Прийшов час запускати експорт нашої української зброї - тих видів зброї, які в нас у профіциті, а отже, можуть бути експортовані, щоб було фінансування для тих видів зброї, які особливо потрібні сьогодні тут в Україні для захисту», – зазначив Президент.

Паралельно готуються експортно-імпортні платформи в Європі та США, що відкриють для українських виробників нові ринки, партнерства та інвестиції.

Під час DFNC3 Президент вручив державну нагороду Прем’єр-міністру Нідерландів Діку Схоофу, відзначивши його внесок у зміцнення обороноздатності України та стратегічне партнерство двох країн.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль наголосив: «За ці роки Україна довела, що здатна тримати удар і давати відсіч. Але ми чітко розуміємо — сила у партнерстві». Загалом у межах ініціатив Build with Ukraine та Build in Ukraine вже налагоджена співпраця з понад 25 компаніями. У планах — до кінця року укласти ще сім нових домовленостей у межах Build with Ukraine.

Україна входить у новий, чіткий і контрольований етап розвитку своєї оборонно-промислової спроможності, який поєднує захист національних інтересів і відповідальну міжнародну співпрацю. Фронт — абсолютний пріоритет, і будь-які рішення про експорт ухвалюються лише після повного забезпечення Збройних Сил України.

За словами Президента, Україна вже виробляє понад 40% озброєнь, які застосовуються на фронті, і цей показник має зрости до 50% до кінця року.

Українські підприємства сьогодні здатні виготовляти більше, ніж держава може профінансувати, і це вимагає довгострокових контрактів, щоб уникнути простоїв і втрати інженерних команд.

Простими словами: експорт дає змогу зберегти темп, знизити собівартість серійного виробництва і забезпечити ще більше зброї для Збройних Сил України. Жодна одиниця техніки не залишає країну без повного контролю — з обов’язковим сертифікатом кінцевого споживача, забороною реекспорту та правом на перевірку.

Україна запускає ці механізми разом із союзниками, які стояли поруч у найважчі роки. Поки партнери допомагали нам зброєю, українські виробники створювали рішення, перевірені на полі бою. Тепер настав час поділитися цим досвідом, аби зміцнити безпеку всього регіону.

Останніми місяцями в Європі збільшилася кількість «гібридних» інцидентів з використанням БПЛА та засобів РЕБ, що впливали на цивільну інфраструктуру. Зокрема, увагу Європи привернули серії неідентифікованих прольотів безпілотних апаратів над цивільними та військовими аеропортами у Скандинавії — зокрема інциденти, що призвели до тимчасового закриття аеропортів у Копенгагені, Осло та інших містах у період 22–28 вересня 2025 року. Ці події спричинили скасування і перенаправлення рейсів, затримки та великі логістичні перебої, і є ще одним сигналом зростаючих «гібридних» ризиків для цивільної інфраструктури, які вже створює та продовжить створювати держава-агресор.

Це випадок, про який стало відомо. Ще багато загроз фіксуються та залишаються інформацією з обмеженим доступом. Нам відомо про численні інциденти в Балтійському регіоні, про перешкоди GPS під час посадки офіційного рейсу з Урсулою фон дер Ляєн у Болгарії. Загалом за різними оцінками це спричинило порушення роботи та відхилення у понад 10 000 авіарейсів у Європі.

Ми чуємо чіткі сигнали від наших союзників: лідери та експерти обговорюють створення спільних заходів із протидії дронам і кібер-загрозам, а також пришвидшення поставок систем контр-БПЛА і РЕБ. Україна, маючи практичний досвід протидії подібним загрозам упродовж війни, може і повинна бути корисною у побудові європейської стійкості.

Співорганізація форуму Українською Радою Зброярів підкреслила роль приватного сектору у формуванні нової експортної політики. За даними опитування Української Ради Зброярів, 94,4% виробників прагнуть відкриття експорту.

Виконавчий директор Ради Ігор Федірко зазначив: «DFNC3 став точкою, де українська оборонна промисловість формалізує нову експортну політику. Ми відкриті до партнерств, спільних ліній і кооперації — і доводимо, що українські виробники здатні працювати за найвищими стандартами безпеки, якості та контролю».

DFNC3 підтвердив: контрольований експорт — це відповідальний і прозорий механізм, що поєднує національну безпеку, економічне зростання та міжнародне партнерство.